110 років від дня народження Джона (Янош) фон Неймана (1903-1957), американського математика, економіста і кібернетика угорського походження, творця перших цифрових і обчислювальних машин. Брав участь у «Манхеттенському п
роекті» по створенню атомної бомби; створив макромодель «економіки що розширюється», з якою пов’язаний ряд понять, які увійшли в економічну науку під його ім’ям (промінь Неймана, нейманівські ціни).
90 років тому помер Александр Гюстав Ейфель (1823-1923), французький інженер-будівельник і архітектор. Народився в Діжоні. Закінчив Центральну школу мистецтв і ремесел в Парижі. Ейфелю не було рівних у проектуванні металевих конструкцій для залізничних мостів. У 1858 році за його проектом було побудовано залізничний міст через річку Гаронну в Бордо, в 1877 – міст через річку Дору в Порто (Португалія) з 162-метровою аркою. Проте весь світ знає Ейфеля як автора сталевої вежі, зведеної для всесвітньої виставки 1889 року в Парижі. Зведення вежі тривало два роки і два місяці, а коштувала споруда близько п’яти мільйонів франків (проект окупився швидко – за півтора роки). Її вага склала 7300 т., висота – 300 м. Вежа ще не була закінчена, коли в лютому 1887 року в газеті «Le Temps» з’явився «Протест проти башти мсьє Ейфеля», підписаний Шарлем Гуно, Гі де Мопассаном, Александром Дюма-молодшим, Ернестом Мессоньє, Шарлем Гарньє та іншими видатними представниками культури Франції. Звичайно, пани з вишуканим смаком засудили «цей трагічний вуличний фонар», «…цей нікчемний скелет, …цю високу і худющу піраміду з залізних східців, …цей гігантський незграбний скелет, …курйозну тонку фабричну трубу». Проте, час розставив усе по місцях, наразі мало хто уявляє собі Францію і Париж без Ейфелевої вежі.
Міжнародний день кіно. 28 грудня 1895 року в підвалі «Гранд кафе» на бульварі Капуцинок в Парижі відбувся перший публічний платний сеанс «сінематографа», винайденого братами Люм’єр.
|